Ексклюзивні матеріали Укрінформу
Фото тижня:
Інтерв’ю
Путін використовує слабкості лідерів, держав, міжнародних організацій
1 вересня 1939-го, 85 років тому, почалася Друга світова війна. Поряд стоїть інша дата, уже нашої найсучаснішої історії, ХХІ століття, – 10 років від Іловайської трагедії. Такі віддалені в часі події змушують знову замислитися: а чому? Чому після Другої світової війни, яку людство вважало останньою і яка закінчилася з гаслами й очікуваннями «ніколи більше», у 2014 році Росія, що була у складі антигітлерівської коаліції, напала на нашу землю?
Отже, які уроки історії та висновки й очікування сьогодні, зважаючи на ситуацію на фронті, рівень підтримки та дії антипутінської коаліції? Фахово оцінити причини, наслідки і те, як можуть розвиватися події, нам допоможе генерал Ігор Романенко, що був заступником начальника Генерального штабу України у 2006–2010 роках, а останнім часом відомий в українському суспільстві як експерт з військових та військово-політичних питань.
Дружини політв’язнів – героїні, їхній подвиг – у великій підтримці чоловіків
28 червня в межах обміну Україна повернула з російського полону десятьох громадян. Серед них – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, якого ув’язнили в тимчасово окупованому Криму в 2021 році
В інтерв'ю Укрінформу дружина Нарімана Левіза Джелялова говорить про:
🔹 життя родини упродовж трьох років ув'язнення чоловіка;
🔹 розголос справ політв’язнів, щоб полегшити їхнє життя та їхніх родин;
🔹 життя в окупації і настрій кримчан.
П'ята частина жителів громади – на війні
Місто Звягель на Житомирщині через деякі обставини не дає спокою ворогам і загалом зазнало більше ніж десять обстрілів. Першого удару у 2022 році було завдано по одній із військових частин. Ціллю наступних стали об’єкти енергетичної інфраструктури.
Як живе тилове місто, що не раз зазнало ударів російськими ракетами, в інтерв’ю Укрінформу розповів Звягельський міський голова Микола Боровець.
Олександр Лисиця, заввідділення онкогематології в Охматдиті
Відділення трансплантації кісткового мозку та імунотерапії Охматдиту – лідер галузі в Україні. Олександр Лисиця очолив його у 2018 році, коли попередника звільнили зі скандалом після службової перевірки, а відділення реорганізували. Наступного дня після призначення Лисиця отримав заяви на звільнення від усіх медсестер, з лікарів залишився лише він – сам на сам зі скандальною репутацією колишнього Центру онкогематології. І зібрав нову команду – однодумців. За 6 років ці люди реалізували неймовірно успішний, без перебільшень, проєкт.
Ракетна атака 8 липня порушила роботу цього надважливого для України відділення. Медична команда зібрала дітей з батьками, обладнання, медикаменти, препарати крові і того ж дня влаштувала «філію» у Київському міському центрі нефрології та діалізу. Олександр Володимирович розповідає, Чи постраждали пацієнти від таких змін, що робити, аби побільшало українських донорів кісткового мозку, звідки беруться кошти на дороговартісне лікування та проєкти для порятунку ще й дорослих хворих – Олександр Володимирович розповідає далі кореспонденту Укрінформу.
Онук Марії Примаченко з позивним «Марсель» захищає небо Київщини
58-річний художник Петро Примаченко – онук відомої української художниці Марії Примаченко – пішов захищати державу з першого дня повномасштабного вторгнення росіян. Він – старший стрілець мобільно-вогневої групи, працює по повітряних цілях, які летять на Київ та область.
У розмові з Укрінформом сержант Примаченко:
✔️ Згадав про своє волонтерство після Майдану з 2014 року і добровільне патрулювання в Чорнобильській зоні;
✔️ Розповів, як у лютому 2022-го пішов у тероборону з двома найкращими друзями, і про деокупацію Мощуна;
✔️ Ділився спогадами про бабусю та її пророцтва.
Петро сумує через нещодавню втрату найкращого друга та не полишає мрії разом з його синами після нашої Перемоги завершити облаштування великого парку «Птаха Марії Примаченко». Читати далі
Публікації
Німецькі вибори: свято популізму
У двох східнонімецьких землях 1 вересня відбулися вибори, які стали червоним сигналом для України
Високі результати для популістів на парламентських виборах у Тюрингії і Саксонії прогнозувалися давно
В обох землях явка виборців була рекордною – майже по 75%
У Саксонії на виборців у віці від 18 до 24 років припадає майже третина голосів за правих радикалів, у Тюрингії – аж 38%
Лівим ідеям здебільшого симпатизують люди зрілого віку
І ліва партія BSW, і права AfD виступають за припинення воєнної допомоги Україні
Обидві партії однаково антиамериканські, мають тісні та не завжди «чисті» зв’язки з Москвою
Представник СДПН і канцлер Олаф Шольц заявив: «AfD завдає шкоди Німеччині: вона ослаблює економіку, розколює суспільство та псує репутацію держави»
Перемога AfD показує, що ідеї, які вона пропагує, стають дедалі популярнішими
Монгольський вояж Путіна як приклад дипломатичної недоперемоги
Справа не в «улан-баторському ексцесі», а в тому, щоб він не став нормою
Велика російська делегація, яка 2-3 вересня перебувала в Улан-Баторі, переговори диктатора Путіна з Ухнаагійном Хурелсухом, таки да, президентом Монголії, обраним на справжніх виборах, – все це декорації, антураж. Абсолютно очевидно, що головною метою поїздки було утерти носа МКС і всій світовій демократичній спільноті, показати ницість гаазького ордеру на арешт.
Та чи вдалося це повною мірою? Ні! Пропоную не посипати голову попе
лом, а поміняти кут зору і подивитися на монгольський ексцес як на недоперемогу Путіна внаслідок чергової спецоперації. Тобто – проведену до кінця дію, якщо і «перемогу», то дрібну та натужну. Якраз таку, що переконливо доводить обмеженість дипломатичних ресурсів нинішнього Кремля. Адже перед тим на тому ж напрямку з тією ж метою проводилися більш амбітні спецоперації, що провалилися. Тому й довелося Москві братися за безпрограшний варіант, яким стала демократична Монголія з населенням у 3,4 млн, географічно, а відтак і геополітично затиснена між двома потужними диктатурами.
Французи проти онлайн-монстра: чим закінчиться справа Телеграм-Дурова
Засновник і гендиректор Telegram Павло Дуров звільнений з-під варти, але скандал не вщухає, інтрига не меншає. З’являються нові деталі й здогади – у чому офіційно і неформально Дурова звинувачують, підозрюють чи що насправді стоїть за його арештом і допитами, яка їх мета. Уже не зрозуміло: то проблеми в кого – у Дурова чи в Телеграм? У росіян чи у французів? Які технічні складнощі не дають закону впоратися з онлайн-платформою і чим ця багатогранна історія може скінчитися?
Справа з архіву
Понад 70 років тому на Рівненщині діяло молодіжне підпілля
Щоби вистежити його, енкаведисти залучили чимало агентів, але юних націоналістів ніхто не здав.
Про молодіжне підпілля в селі Озеро Володимирецького району Рівненської області, яке в 1952 році діяло і мріяло про незалежну Україну, не лише фільмів не знімають – матеріалами цієї справи українські історики досі навіть не поцікавилися. Хоча ця історія заслуговує не одного серіалу і досліджень. Адже щоб зібрати докази діяльності «антирадянської націоналістичної» організації, енкаведисти свого часу підключили до справи чимало агентів. Але ніхто з місцевих мешканців не здав юних націоналістів. Історію про молодіжне підпілля “розкопав” луганський краєзнавець Іван Шмигельський, який і розповів її власкору Укрінформу.
Репортаж
Народна дипломатія від Херсона до Вільнюса
Яким був візит херсонської делегації до Литовської Республіки
Кореспондентка Укрінформу у складі групи представниць Херсонщини на запрошення литовської ГО «Допомога Півдню України» займалися в Литві справжньою народною дипломатією – емоційно, тепло й без пафосу.
У Литві українські прапори можна побачити в містечках і селах: біля будинків, музеїв, адмінбудівель. У Вільнюсі лише на одному перехресті ми нарахували десяток синьо-жовтих стягів, а на електронних табло тролейбусів раз у раз з’являється назва нашої країни.
Топ відео:
Ігор Салій: Ми зробили потужний крок, який відділяє ЗСУ від радянщини
З військовою й активісткою Наталею Кузнєцовою прощалися на Майдані
Новини:
Війна
Сікорський щодо збиття ракет над Україною висловив особисту думку - МЗС Польщі
Китай відреагував на удар Росії по Полтаві і закликав до переговорів
Політика
Новий посол Польщі приступає до роботи в Україні
Путін не поїхав на ювілей Уфи, боючись падіння рейтингу в Башкортостані - експерт
Економіка
На ринку очікують, що підвищення акцизів на пальне дасть бюджету ₴2,8 мільярда щомісяця
Різкого підвищення цін на пальне не очікується - експерт
Значних змін валютного курсу до кінця року не буде - банкір
На Вінниччині цьогоріч працюватимуть п’ять цукрових заводів
На Донеччині зернові культури зібрані на 85% площ
Суспільство
Урок стійкості для львівських школярів провів Герой України - сапер Руслан Панезьоров
У 2023 році майже 8 мільйонів пасажирів перетнули кордон на автобусах
В Україні третина внутрішніх автобусних маршрутів не обслуговується - Мініфраструктури
У Харкові 200 першачків пішли до підземної школи
У парку «Межигір'я» облаштували чотири локації-укриття - очільник Міндовкілля
Регіони
Глава Міндовкілля: Вживаємо заходів, щоб забруднення з Сейму не дійшло до водозабору Києва
Діаспора
У Приштині українці провели забіг на честь загиблих земляків – журналіст
У Канаді діаспора закликала дозволити Україні необмежено застосувати західну зброю по цілях у РФ
Канадські благодійники відправили до України медичне обладнання
Культура
«Відчуття безпеки» від митців 13 країн
У харківському «ЄрміловЦентрі» відкрилася виставка, яка є центральною подією міжнародного мистецького проєкту «Відчуття безпеки»
Свої роботи – відео, живопис, фотографії, інсталяції, скульптуру – надали чи створили спеціально для виставки понад 30 авторів із 13 країн.
Окрім виставки, проєкт включає воркшопи, лекції та мистецькі події “Мости солідарності” (Bridges of Solidarity), які проходитимуть у 12 країнах-партнерах. Фокус, за задумом організаторів, саме на Харкові – місті-фронтирі. Головна тема – поняття безпеки, її відносність та неоднозначність.
Символічно, що виставковий простір “ЄрміловЦентр”, розташований у підвальному приміщенні Харківського національного університету ім. Каразіна, з початком повномасштабного вторгнення став прихистком і місцем збору харківських митців і не припиняв культурної діяльності. Тож наскрізна лінія виставки “Відчуття безпеки” – мистецтво як шелтер.
До зустрічі наступної п’ятниці!