Ексклюзивні матеріали Укрінформу
Розсилка ексклюзивних матеріалів Укрінформу за тиждень.
Фото тижня:
Удар по друкарні, "бойові" картини й унікальний вітряк
Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Інтерв’ю та публікації:
Наші союзники
Ян Маріан, заступник міністра закордонних справ Чеської Республіки
Чеська Республіка від самого початку війни є одним із найщиріших і найвідданіших партнерів України в її боротьбі проти російської агресії. Чехія провела ревізію своїх запасів озброєнь і віддала все, що могла, а план уряду та президента республіки щодо закупівлі амуніції для ЗСУ відомий усьому світу саме як «чеська ініціатива». Прага на всіх міжнародних майданчиках активно відстоює право України бути членом євроатлантичних структур. Не будемо забувати й про величезну кількість біженців, яким Чехія надала притулок, – майже 4% від загальної кількості власного населення.
Велику роль у всьому, що стосується допомоги нашій державі, відіграє міністерство закордонних справ ЧР. В інтерв’ю Укрінформу заступник міністра Ян Маріан розповів про численні заходи, на яких обговорюється підтримка України, та проєкти, у яких бере участь безпосередньо дипломатичне відомство. Почали із Саміту миру, участь у якому підтвердив президент Петр Павел.
Політичне майбутнє
Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Поточний тиждень у Брюсселі був насичений подіями, пов’язаними з європейською безпекою. Ця тема розглядалася під час двох окремих зустрічей Ради міністрів ЄС за участі керівників зовнішньополітичних відомств та міністрів оборони, в ході Форуму Шумана з безпеки й оборони. У вівторок Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо підписали двосторонню угоду про безпеку та довгострокову підтримку, подібні документи днями Україна уклала з Португалією та Іспанією.
Зрештою, у штаб-квартирі НАТО відбулося засідання Ради Україна-НАТО за участі віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної. У ході спілкування з пресою після цієї зустрічі вона відповіла на запитання кореспондента Укрінформу, які склалися у незаплановане бліц-інтерв’ю.
Права людини
Микола Гнатовський, суддя ЄСПЛ від України
У червні 2022 року суддею ЄСПЛ від України терміном на 9 років обрали Миколу Гнатовського. Він є відомим юристом-міжнародником, до цього був першим віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права і його тричі обирали головою Європейського комітету з питань запобігання катуванням.
У великому інтерв’ю Укрінформу суддя без купюр розповів про системні проблеми в пенітенціарній, судовій і правоохоронній системах, які проглядаються через скарги українців до ЄСПЛ, і величезні суми сатисфакцій потерпілим. Також ішлося про міждержавні позови України до РФ: коли можна чекати на рішення і які є способи змусити Росію заплатити за порушення прав людини на окупованих територіях.
Міжнародний трибунал
Олександр Качура, народний депутат, член групи при Президентові зі створення спецтрибуналу щодо злочину агресії
Одне з ключових питань, яке сьогодні ставлять собі українці, полягає в тому, чи російські можновладці – Путін, Патрушев, Лавров, Шойгу, Матвієнко, Наришкін та інші – відповідатимуть за розв’язування війни? Це питання важливе і для світу, бо від того, чи будуть вони покарані, залежить майбутня архітектура міжнародної безпеки. Якщо ні, то правитиме той, хто сильніший. У кого більша армія, той зможе спокійно захоплювати територію меншого сусіда. Усі розуміють, що це – шлях до хаосу. Щоб уникнути агресій у майбутньому, треба покарати агресорів, які розв’язали цю війну. Саме для цього має бути створений спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії проти України. Про перспективи і проблеми, пов’язані з його створенням, кореспондент Укрінформу поговорив із членом робочої групи при Президентові зі створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України, народним депутатом від партії «Слуга народу» Олександром Качурою.
Спадок радянських репресій
Тетяна Шептицька, заступниця директора заповідника «Биківнянські могили»
19 травня Україна вчергове відзначила День пам’яті жертв політичних репресій.
По дорозі з Києва на Броварі, одразу за кінцевою станцією червоної лінії Київського метрополітену, праворуч видно хрести у рушниках і невеликий пам’ятний знак. Тут – заповідник «Биківнянські могили». Місце, де поховані близько 60 тисяч жертв радянського терору. У 1930-х роках сюди чекісти звозили тіла розстріляних у київських і не лише київських тюрмах. Це найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій.
Цю ділянку лісу тримали у секреті навіть від місцевих, але кількість закатованих була такою, що приховати сліди злочинів радянцям було неможливо. У 1960-х саме це місце стало поворотним для становлення шістдесятників як дисидентської сили. Лесь Танюк та Алла Горська із друзями заново знайшли ці могили і почали досліджувати історію поховань у Биківнянському лісі, чим викликали гостру реакцію з боку КДБ і подальші переслідування.
З 2001 року тут заповідник. Стоять сосни, поміж яких видно скоріше символічні знаки вшанування. На сьогодні тут все ніби завмерло. Однак розслідування злочинів такого масштабу та гідне вшанування полеглих – це і про розуміння сьогоднішньої російської агресії та злочинів, які імперія та її ревнителі лишають по собі. І ще наш досвід засвоєння травматичних подій. Говоримо про це з Тетяною Шептицькою, заступницею генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Репортаж
Екіпаж САУ «Паладін»: Ми б'ємося за життя
Артилеристи показали реальну бойову роботу й разом із журналістами ледь врятувалися з-під обстрілу
На Запоріжжі російська армія знищує цілі міста та села, закидаючи авіаційними бомбами буквально кожен метр української землі. Наші ж бійці пояснюють: б'ються не за назви населених пунктів чи території, а за майбутнє своїх дітей та країни загалом.
Кореспонденти Укрінформу побачили роботу артилерійського підрозділу 118-ї окремої механізованої бригади, бійці якої вже тривалий час перебувають на Запорізькому напрямку. Військові кажуть, що вивчили тутешні міста вздовж і впоперек.
Закон про мобілізацію
Сіра зона для ухилянта, або Інвалідність «за всі гроші світу»
Щоб не йти до війська, чоловіки призовного віку «роблять» інвалідами бабусь, дружин і дітей
Гинути на війні не хочеться нікому. Але одні, попри усе, ідуть захищати країну, а інших інстинкт виживання штовхає на пошук будь-яких шляхів уникнути служби у війську. Новий закон про мобілізацію начебто і скорочує можливості для ухилення від призову, але в ньому залишається багато лазівок, що дають можливість для маніпуляцій таким людям і структурам, що визначають долю потенційних захисників. Зокрема, у соціально-медичній сфері: чоловіки призовного віку намагаються скористатися своїми найменшими недугами або «організувати» інвалідність потрібної групи для своїх рідних і близьких.
Про «закулісся» цього явища кореспондентові Укрінформу розповіла в.о. головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (ОЦМСЕ) Юлія Даниленко.
Топ відео:
Фронт
Наші війська готові до будь-якого розвитку подій, – речник ОТУ “Харків”
Росія збирає ще одне угруповання військ поблизу кордону з Харківською областю – про це заявив президент України Володимир Зеленський. Нове скупчення ворожої армії спостерігають за 90 км на північний захід від Харкова. Про оперативну ситуацію на тому напрямку розповів речник ОТУ “Харків” Юрій Повх.
Діджиталізація
Який "Резерв+" насправді?
Не минуло й тижня після запуску застосунку для військовозобов'язаних “Резерв+”, а користувачі вже закидали соцмережі скаргами через проблеми із додатком. У когось неодноразово траплявся збій при авторизації, а хтось побачив некоректні дані про себе. Крім того, деякі фахівці з кібербезпеки мають зауваження щодо захищеності даних користувачів. То ж, який “Резерв+” насправді — дивіться у нашому відео.
Охорона здоров’я
"Це міф, що ПТСР буде у всіх військових". Як працює центр психічного здоров'я "Лісова поляна"
Центр психічного здоров'я “Лісова поляна” розташувався у мальовничому передмісті столиці. Тут працюють з невидимими пораненнями. Коли психіка не впоралася з травматичними подіями війни, каже керівниця центру Ксенія Возніцина. Фахівці центру намагаються повернути військовим душевну рівновагу. Частина захисників після реабілітації знову повертається на фронт. Як працює центр, чи виліковний ПТСР та які ознаки свідчать про стресовий розлад - в сюжеті Укрінформу.
Новини, які можуть вплинути на події в країні:
Закон і порядок
Україна втрачає мільярди через порушення закону про локалізацію - Федерація роботодавців
Унаслідок застосування схем та маніпуляцій, пов’язаних із постачанням імпортних товарів під виглядом вітчизняних у межах процедур публічних закупівель, бюджет щороку недоотримує кілька мільярдів гривень.
«На жаль, є окремі виробники, які порушують встановлені правила. Точніше, це навіть не виробники, а звичайні імпортери. У супровідній документації вони пишуть, що готові продати, наприклад, екскаватор, кран, пожежну машину, українська частка у собівартості яких - 60%. Хтось навіть подавав документи, згідно з якими автомобіль Mercedes-Benz, мовляв, локалізований в Україні», - навів приклади генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
Під захистом
Україна працює над поверненням іще однієї групи депортованих дітей - Лубінець
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець висловив сподівання на повернення депортованих українських дітей та наголосив, що триває робота щодо повернення чергової групи.
Він зазначив, що станом на сьогодні за офіційними даними підтверджено 19546 українських дітей, які були депортовані Російською Федерацією або примусово переміщені в межах тимчасово окупованої території України.
"Останню групу із 13 дітей ми повернули трохи більше тижня тому за допомогою посередництва Катару. Станом на зараз діти проходять психологічну реабілітацію та соціальну підтримку, які ми проводимо разом із дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ)", - додав Лубінець.
Енергетика
Державні заклади придбали на Prozorro Market генераторів на ₴60 мільйонів
В асортименті Prozorro Market є 5 різних типів генераторів: бензинові, газові, дизельні, зварювальні та інверторні; потужність обладнання - від 0,65 кВт до 200 кВт.
Середня тривалість закупівлі через каталог - 9 днів, що втричі швидше, ніж через відкриті торги. В результаті державні заклади отримують обладнання у максимально швидкий термін.
У "Професійних закупівлях" також пояснили, що на придбання генераторів діє вимога локалізації - мінімум 20% складових та комплектуючих повинні бути вітчизняного походження. При цьому після оприлюднення пропозиції переможця замовник самостійно перевіряє інформацію щодо ступеня локалізації виробництва товару.
Суспільство
Для військових запровадять іще один пакет стоматологічної допомоги
Кабмін, МОЗ та Нацслужба здоров'я планують запровадити ще один пакет стоматологічної допомоги для військовослужбовців, ветеранів та осіб, які отримали інвалідність унаслідок війни.
Заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров висловив сподівання, що наступного тижня у програму буде включено можливість лікування, вартість цього пакета буде становити майже 25 тис. грн.
Таким чином, буде 2 пакети - з лікування зубів у межах 25 тис. грн і протезування до 6 зубів в межах 15 тис. грн.
«750 млн грн вже є на протезування, сподіваємося ще 1 млрд грн додасться для лікування»,- розповів Дубров.
Судова система
У виконувача обов’язків голови Конституційного Суду Головатого закінчилися повноваження
У Сергія Головатого 30 травня припинено повноваження судді Конституційного Суду у зв’язку досягненням ним 70 років - граничного віку для перебування на посаді судді КС. Відтак із Головатим припинено трудові відносини
Оскільки у КС немає ні голови, ні його заступника, обов’язки голови Суду виконуватиме старший за віком суддя, зараз це Віктор Кривенко.
Крім того, КС працює на межі кворуму: чинними залишаються 13 суддів за необхідної кількості 18. Для ухвалення рішення Великої палати КС потрібно щонайменше 10 голосів.
Допомога бізнесу
На Донеччині зростає кількість грантів на створення власного бізнесу - Ощадбанк
На Донеччині фіксують зростання грантоотримувачів на створення власного бізнесу: в 2023 році держава надала 37 грантів «Моя справа», в 2024 році за п’ять місяців таких вже 29.
Начальниця відділу ММСБ (мікро- та малого середнього бізнесу) філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» Наталя Роєва зазначила, що гранти «Моя справа» надаються в рамках державної програми «єРобота», максимальна сума, яку можуть отримати підприємці - 250 тис. грн, але може бути і 50 тис. грн, і 150 тис. грн. І серед умов отримання таких грантів - створення нових робочих місць.
Волонтери
З німецького міста Грефен привезли допомогу для медзакладів Прикарпаття та Дніпра
«Два роки тому я почав возити допомогу від організації «Грефен допомагає Україні». Її фінансують жертводавці. Найперше, ми привезли медикаменти. Вже в другій вантажівці було обладнання для медичних закладів – лампи для операційних, апаратура, інструменти. Ось зараз я маю у вантажівці обладнання для діагностики серця, легень… Усе це я везу у Дніпро, там допомогу розподілять для медзакладів», - розповів доброчинець Клаус Оверфельд з Німеччини.
Він запевняє, що у Грефені його підтримують багато співвітчизників. Сам він вже пенсіонер і міг би відпочивати, але бажання допомогти українцям, які гинуть та страждають під обстрілами російських військ, його не залишає.
До зустрічі наступної п’ятниці!