Ексклюзивні матеріали Укрінформу
Пропонуємо до вашої уваги розсилку, де зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети.
Фото тижня
Роботизованого пса показують журналістам у межах демонстрації бойового використання волоконно-оптичної системи керування FPV-дронами, Київська область, 29 січня 2025 року.
Інтерв’ю
“У виробництві безпілотників Україна наближається до самозабезпечення”, - Іван Гаврилюк, перший заступник міністра оборони
Незабаром – третя річниця від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Кожен день цих трьох років сповнений болю, випробувань, але водночас надії та непохитної віри в Перемогу. Як змінилась тактика дій на полі бою за цей період, наскільки потужним залишається на сьогодні російський ВПК, чи буде Путін у березні проводити загальну мобілізацію, і наскільки міжнародна допомога забезпечує потреби Сил оборони, – про це та інше Укрінформ запитав у першого заступника міністра оборони України генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка.
Ігор Кизим, посол з особливих доручень щодо Білорусі МЗС України
Сьомий президентський термін Олександра Лукашенка, який перебуває при владі у Білорусі вже понад 30 років, навряд чи став для когось несподіванкою.
Міністерство закордонних справ України назвало «вибори» 26 січня у Білорусі «політичним шоу однієї людини» і не визнало їх легітимності, так само, як і більшість демократичних країн.
Однак Білорусь продовжує жити своїм життям і залишається нашим сусідом.
Укрінформ поспілкувався з послом з особливих доручень щодо Білорусі МЗС України, послом України у Білорусі у 2017-2023 роках Ігорем Кизимом про можливі нові загрози для нас з боку режиму Лукашенка, про те, чому Путін хоче розмістити «Орєшнік» саме в Орші, про суспільні настрої білорусів і певну радикалізацію білоруського демократичного руху.
Олександр Мережко: «Фактично ПАРЄ визнало Путіна терористом»
Війна Росії проти України стала однією з ключових тем зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, яка відбулася минулого тижня у Страсбургу. Серед важливих рішень – ухвалення резолюції про європейську прихильність до справедливого і тривалого миру в Україні, яку підтримали 86 депутатів. Це не перший документ, що засвідчує підтримку нашої держави з боку ПАРЄ. Про те, у чому його особливість, а також про наслідки ухвалення цієї резолюції для країни-агресорки і навіть про появу так званих російських опозиціонерів у Палаці Європи, Укрінформ поговорив із Олександром Мережком, членом постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ, головою комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Брюно Тертре: «Мирна угода не може укладатися без участі Європи»
Брюно Тертре – французький експерт з геополітики та міжнародних відносин. Свого часу Тертре працював у Парламентській асамблеї НАТО та Міністерстві оборони Франції, зокрема, готував Білу книгу з питань оборони та національної безпеки. Тепер він є заступником директора Фонду стратегічних досліджень, провідного аналітичного центру Франції з питань міжнародної безпеки. З паном Тертре ми обговорили роль Європи в майбутніх мирних переговорах, можливу відправку європейських військ, а також готовність Путіна та козирі Трампа. А ще те, якою бачать тепер Росію його французькі колеги. Читати далі
Олександр Колесник: «Цифрові рішення, випробувані війною: як ІТ захищає критичну інфраструктуру України»
В умовах війни цифрові технології стали незамінним інструментом для забезпечення життєво важливих послуг. Як ІТ-компанії, що створюють масштабні цифрові рішення для державного сектору, адаптуються до нових викликів? Як вони гарантують безперебійну роботу сервісів, захист даних та швидке реагування на потреби громадян? Щоб відповісти на ці запитання, журналісти Укрінформ звернулися до Олександра Колесника, експерта з кібербезпеки української ІТ-компанії Медирент.
Олексій Чернишов: «Ми хочемо створити умови, які зроблять повернення привабливим»
На початку грудня в Україні було створено Міністерство національної єдності, покликане сформувати нову якість роботи і взаємодії з багатомільйонною українською спільнотою з усіх хвиль міграції, а також створити умови для їх повернення на Батьківщину.
Чи вже запрацювало Міннац’єдності, навіщо йому Агенція національної єдності і що таке Unity Hubs або Центри єдності, через які відомство працюватиме за кордоном, – ці та інші питання віцепрем’єр-міністр України - міністр національної єдності України Олексій Чернишов прокоментував в інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу у Відні під час робочого візиту до Австрії.
Владімір Свєт: «В одеських портах ми побачили речі, які нам слід запровадити в Естонії»
Коли український журналіст пише про Естонію, то йому доводиться відкладати внутрішній «зрадометр» подалі. Це країна, яка в усьому нас підтримує і з власного досвіду розуміє суть нашого протистояння з Росією. У такому ж дусі проходило спілкування з міністром інфраструктури Естонії Владіміром Свєтом, який проводив багато паралелей між нашими країнами та акцентував на обміні досвідом у кожній можливій сфері. Минулого тижня, коли 32-річний естонський урядовець відвідував Київ та Одесу, де підписав меморандум у рамках Плану з відновлення нашої морської галузі, Укрінформ поговорив про спільні виклики з моря, цифровізацію та майбутнє в Євросоюзі.
Олексій Мельник: «Питання ядерного балансу стануть ключовими, якщо відбудеться розмова Трампа з Путіним»
Якою має бути роль Європи в майбутньому мирному врегулюванні, можливих переговорах про мир у російсько-українській війні? Цю тему обговоримо з Олексієм Мельником, який представляє Центр Разумкова, де він є керівником програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки.
Вахтанг Кіпіані: «Росія знищує бурятів, башкирів, татар, а в Краснодарському краї – і колишніх українців»
Вахтанг Кіпіані – людина медійна і не потребує розлогого представлення. Хіба що слід додати, що до відомих його фахів і посад – історик, публіцист, письменник, редактор і таке інше – з лютого 2022 року додалася ще одна: військовослужбовець. Тож коли на одному інтернет-ресурсі з’явилось повідомлення: сержант Кіпіані в Черкасах читатиме лекцію, гріх було не скористатися нагодою і не запросити його на розмову. На зустріч він прийшов не один. Його товариш по службі, черкащанин Сергій Семенченко, також є колегою і по мирному життю: закінчив історичний факультет Черкаського національного університету. Сьогодні обидва використовують набуті в цивільному житті знання для розвитку українського війська. Читати далі
Денис Дикий: «Навколо нас, як сили, що була спроможна відстояти місто, згуртувалися всі!»
24 лютого 2022 року саме місто Охтирка (Сумська обл., Україна) стало першою цитаделлю на шляху ворога на Київ, зупинивши російську навалу, дозволивши тим самим перегрупувати наші війська і зайняти вигідні рубежі для продовження збройного опору. 24 березня 2022 року, тобто рівно через місяць після віроломного нападу на місто, згідно з указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, Охтирка отримала почесну відзнаку «Місто-герой України»… Про те, як українці зустрічали ворога, в інтерв’ю Укрінформу розповідає начальник Охтирського гарнізону полковник Денис Дикий.
Роман Осадчук, генеральний директор ДП «СЕТАМ»
На третьому році повномасштабного вторгнення ринок продажу арештованого та конфіскованого майна демонструє суттєвий приріст, стверджують його учасники. Відновленню сприяли кілька факторів. По-перше, активізація юридичних процесів щодо боржників (клієнтів банків, санкційних осіб). По-друге, зростання підприємницької активності (покупців такого майна стає дедалі більше). І, по-третє, підвищення конкуренції серед самих платформ, які реалізують таке майно на умовах відкритих електронних аукціонів, та певний перерозподіл сфер між ключовими гравцями.
Одна з таких платформ – державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України – майже десять років займається реалізацією майна у межах політики примусового виконання судових рішень. Маючи в своєму арсеналі також широкий спектр послуг і для добровільного продажу. Цього року підприємство очолив його багаторічний співробітник, у минулому державний виконавець Роман Осадчук. Укрінформ запитав нового гендиректора СЕТАМ про результати роботи підприємства під час війни та вплив на них змін у ринковому «ландшафті».
Репортаж
Полонений з росармії: «Українські лікарі врятували мені ногу. Якщо після обміну в РФ визнають придатним, піду воювати знову»
«Ставлення до нас дуже людяне». «Нацистів я тут ні разу не бачив». «У полоні нам нічого не бракує». «Війна страшна і несправедлива»
Так відповідають на запитання кореспондентки Укрінформу російські військові, які перебувають у таборі для військовополонених. Та після слів про нормальне ставлення вони починають стару пісню російської пропаганди про «цілі СВО», «братні народи», «обстріли Донбасу», «репресії проти мешканців «ДНР»/»ЛНР»... І визнають: якщо після обміну їх знову відправлять на фронт, підуть воювати проти України.
Полігон для мобілізованих: кілограми багнюки на берцях, непомічені пастки ворога і багато стрільби
Вони самі себе називають «бусифіковані», або «мобілізовані», якщо ж говорити офіційною мовою, то це військовослужбовці, які прибули для проходження служби в підрозділах 110 бригади ТрО. Перед тим, як потрапити на бойові позиції, вони проходять навчання з тактичної підготовки на одному з полігонів. Умови – максимально наближені до фронтових. Як проходять тренування підрозділів бригади ТрО, що боронить Запорізький напрямок, спостерігали кореспонденти Укрінформу.
«Я змагаюся зі своїм тілом за можливість творити», - академік, народний художник України Володимир Микита
Про літа, як у Володимира Микити, на Закарпатті старі люди кажуть «красні» і вірять, що довгі роки собі в Бога ще треба заслужити. Свій черговий новий рік він зустрічає персональною виставкою у Києві – не робив їх у столиці понад два десятки літ. Художник далі працює: у майстерні в Ужгороді щодня бере до рук малярське приладдя і створює нові роботи. Репортаж із майстерні єдиного в Україні живописця, який працює у свої красні 94 роки
Публікації
ТРИ ЛЮТИХ РОКИ. Тероборонець Валентин Ткалич про лютий-2022: На тисячу місць в евакопотязі з Лисичанська було дві-три тисячі охочих
Мешканці Луганщини прагнули евакуюватися на захід, щоби не потрапити під російську окупацію
Валентин Ткалич пішов на велику війну 25 лютого 2022 року. Чому не 24-го? Тому що конче треба було десь прилаштувати кішку. Уже поважного віку Мону привезли йому з Луганська, коли в Сіверськодонецьку він, нарешті, купив собі мікроскопічну однокімнатну квартиру і в нього з’явився час доглядати за тваринкою. Оскільки за віком Ткаличу годі було й мріяти про лави ЗСУ, він напросився до 111-ї окремої бригади територіальної оборони, штаб якої розташовувався у Лисичанську. Враховуючи попередній досвід і звання майора, його призначили начальником відділення морально-психологічного забезпечення.
Штурмовики 1-го окремого батальйону «Да Вінчі» гасять найгарячіші напрямки на фронті
Зараз 1 окремий штурмовий батальйон Да Вінчі проводить активну рекрутингову кампанію. Штурмовики Да Вінчі – особливі військові саме тому, що воюють за принципами, за якими засновував команду свого часу легендарний командир Дмитро Коцюбайло Да Вінчі. Деталі – у розвідці Укрінформу.
Як російські спецслужби причетні до вбивства військових ТЦК
Експерти наголошують: «Це ретельно сплановане ІПСО ворога». Втім, звичайно, і без внутрішніх «корисних ідіотів» не минулося
Протягом останніх днів в Україні зафіксовано три напади на співробітників територіальних центрів комплектування (ТЦК), що мають всі ознаки терористичних актів. Спробуємо з’ясувати, чи могли вищезгадані інциденти випадково збігтися в часі? Маленький спойлер: це не випадковість і, на жаль, далеко не факт, що таке не повториться. Читати далі
Ворог у нас один. І він – не в Україні
Повідомлення про вбивство військовослужбовця Полтавського РТЦК, а згодом і про вибух у будівлі ТЦК у Рівному сколихнули Україну. Однак реакція суспільства та обговорення цих трагічних подій висвітило чимало гострих проблем.
Убивця в Пирятині забрав автомат військового і втік. Зловмисника згодом затримали. У застреленого ним військовослужбовця залишилися дружина, діти, батьки. Вибух у ТЦК Рівного також забрав життя людини, є поранені. Деталі цих трагедій встановлюватиме слідство. Злочини «в тилу» проти людей у погонах особливо тривожать та обурюють.
Ймовірно, ці дві події одного дня співпали випадково. Однак російська пропаганда обов’язково цим скористається. Не можна виключати, що це початок нової спланованої кампанії на кшталт тієї, коли з подачі російських агентів масово підпалювали військові авто. Тема ТЦК нині для росіян є доволі підходящою. Реакції українців у соцмережах цьому підтвердження. Цей буцімто «народний гнів» українців проти власної держави активно розганяється ворогом і шкодить врешті-решт лише самим українцям. Маємо бути свідомими, що ворог у нас один. І він – не в Україні.
Трамп і Зеленський визнали: переговори про завершення війни уже розпочалися
Але наразі без участі України та ЄС – лише між США та РФ. Як реагувати?
Схоже, переговорний процес по лінії Вашингтон-Москва уже розпочався. Наводимо дві заяви, які фактично це підтверджують.
Перша – президента США Дональда Трампа: «Не хочу розкривати подробиць, але ми вже ведемо дуже серйозні переговори з Росією, щоб завершити цю війну».
Друга – президента України Володимира Зеленського: «У них (США та РФ, – ред.) можуть бути свої відносини, але говорити про Україну без нас – це небезпечно для всіх».
Але ключове питання – які конкретно теми порушуються на цих переговорах? Читати далі
Трамп і Гренландія: де тут є український інтерес і де його нема
Чому острів саме зараз став одним зі стратегічних об’єктів боротьби за глобальний економічний та військовий вплив? Тріада США – Китай – Росія визначають політичні розклади в цій частині світу
Для чого Трампу Гренландія? Чиї інтереси переплітаються довкола найбільшого у світі острова та чи матимуть стосунок до України події, що там відбуваються Укрінформу пояснює доктор історичних наук, професор, директор Центру стратегічної аналітики та міжнародних студій Західноукраїнського національного університету Андрій Грубінко.
«Очистити карму на війні», або Як воюють колишні засуджені
Серед ув'язнених, що підписали контракт із ЗСУ, є воїни, від яких командири в захваті
Від травня 2024 року разом із мобілізованими захищати Україну на війні можуть колишні засуджені. Відповідний закон підписав Президент України Володимир Зеленський. Щоправда, з певними обмеженнями. Контракт із ЗСУ запропонували тим особам, які відбували покарання за легкі та середньої тяжкості злочини. В Україні замінити тюремну камеру на службу у війську засудженим дозволено лише за власним бажанням та за рішенням ВЛК. Служити ці особи можуть у визначених Генеральним штабом бригадах. Як воюють колишні в’язні.
Наступ ворога «загальмував»: чим це зумовлено?
У перші дні лютого на фронті відбулося в середньому 98,4 боєзіткнення на добу, тоді як у січні – 164
Схоже наступ Росії слабне на усіх ділянках фронту. Останній раз менш як 100 боєзіткнень фіксували ще 9 серпня 2024 року. Зрештою, показовим є порівняння останніх чотирьох місяців та перших 5 днів лютого (дані ГШ). А саме:
листопад – 5205 атак (у середньому 173,5 на добу);
грудень – 6247 атак (201,5 на добу);
січень – 5087 атак (164 на добу);
перші 5 днів лютого – 492 атаки (98,4 на добу).
Чим це зумовлено? Єдиної відповіді на це питання немає. За словами експертів та військових, йдеться про цілий комплект проблем, з якими стикається ворог. Читати далі
За три тижні після вибуху авіаційної бомби
8 січня близько 16-ї години ворог завдав авіаційного удару по Шевченківському району Запоріжжя. Атакував керованими авіаційними бомбами, частина з яких влучила в центральну прохідну одного з підприємств. На місці загинуло 13 людей, ще двоє, попри зусилля медиків, померли в лікарнях. Близько 126 людей були поранені. Постраждала від удару пані Тетяна досі не бачила, як виглядає рана. Каже, страшно дивитись і поки що не готова морально. Читати далі
Фактчеки
Путін влаштував «бандитський Петербург» на ТОТ України
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки продовжує збирати фейки та наративи пропаганди
Якого «порядного мужика» підірвали в Москві
Розстрільний список «гєроєв русской вєсни»
Чим цікавий арешт сіверськодонецького «мера»
DeepSeek названо «машиною дезінформації»
Роспроп поширив фейк про видачу повісток чоловікам за кордоном та депортацію їх в Україну
Російські пропагандистські ресурси та боти в Телеграмі поширюють відео нібито підсумкового випуску новин «Єдині. Головне», який виходить у межах національного телемарафону «Єдині новини». У сфабрикованому ролику ведучий телеканалу «Інтер» Олексій Фадєєв нібито каже, що у чоловіків призовного віку за кордоном перевіряють документи на предмет законності перебування там, а деяких осіб вже навіть почали повертати в Україну. Стверджується також, що буцімто з’явилися списки тих, кого можуть повернути, а дехто отримав повістку. Журналіст на відео «заявляє», що список усіх осіб, яких мають повернути, начебто розміщений на неназваному «державному порталі».
НАШ СПАДОК. Воскові віночки: королівська мода для українських наречених
Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини
Колись весільні вінки робили із барвінку, а потім увійшли в моду воскові. Коли вони з’явилися на наших теренах, до чого тут королева Великої Британії Вікторія, кореспондентові Укрінформу розповіла етнографиня, дослідниця традиційного мистецтва Східного Поділля, членкиня ГО «Етномайстерня Коло» Юлія Васюк.
У Нідерландах виступив український «Культурний десант»
У Роттердамі учасники українського творчого проєкту «Культурний десант» – військові та митці Микола Сєрга, Тарас Столяр та Оля Рукавішнікова провели концерт для українців, які через повномасштабне вторгнення Росії в Україну перебувають у Нідерландах.
«Така культурна дипломатія дуже важлива, викликає емоції й дає змогу доторкнутись до чогось прекрасного, а також дізнатися більше про Україну, за що українці борються, відчути ці цінності. Фундація «Ватага» за підтримки посольства України в Нідерландах виступала організатором, і ми дуже хотіли зробити цей захід доступним та можливим для всіх. Тож вхід був вільний, але кожен міг задонатити», – сказала в коментарі Укрінформу координаторка Українського дому в Роттердамі, співзасновниця Фундації «Ватага» Оксана Савчук.
Укрінформ ТБ
Олександр «Геній» Ширшин: «У війську майже немає чоловіків 30-35 років, а ми впадаємо в крайнощі з мобілізацією»
Олександр – командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», яка тримає оборону на найгарячіших ділянках фронту. Зокрема, під його керівництвом підрозділ брав участь у запеклих боях на Покровському напрямку й наразі виконує бойові завдання на Курщині. За особисту мужність і героїзм, проявлені в боях, Олександр Ширшин нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У новому випуску проєкту «Командири нашої перемоги» говорили про ситуацію на фронті, Покровський напрямок, Курську операцію, проблеми мобілізації та що потрібно усвідомити та прийняти цивільним.
Олена Бєлячкова: «Сьогодні офіційно відомо про понад 70 тисяч безвісти зниклих українців»
Про боротьбу за права людини, безвісти зниклих і полонених українців, запуск московського механізму, блокування РФ українських напрацювань, нарікання на роботу МК «Червоний Хрест», ціну волонтерства і не тільки – розповіла в новій програмі проєкту Укрінформу «Нація Непереможних» Олена Бєлячкова, правозахисниця, волонтеркя, координаторкя груп родин військовополонених і зниклих безвісти «Медійної ініціативи за права людини».
«Без одного коліна важче, ніж без обидвох гомілок», – Руся «Незламна»
Руся Данілкіна, відома як Руся «Незламна» – героїня чергової програми проєкту «Станція Краматорськ». Жити без ноги і щодня невтомно працювати, їздити у відрядження, підніматися сходами на шостий поверх, плавати в океані, вести блог, мотивувати і допомагати іншим. Усе це про дівчину, що у 18 років відважилася піти на війну, а в 19 – зазнала поранення, яке назавжди змінило її життя. Нині Руся «Незламна» працює в реабілітаційному центрі «Superhumans» у Львові. У програмі Руся розповіла, чому більше не вважає себе незламною, як вона навчилася жити без коліна, скільки має тепер ніг і яка з них найдорожча, а також те, про що люди з ампутаціями, зазвичай, не наважуються розповідати.
Закриття програм USAID: чим загрожує Україні?
USAID багато років допомагає Україні в різних сферах. Але Ілон Маск заявив, що хоче закрити агентство, бо вважає його неефективним. Дональд Трамп також підтримує ідею зменшити міжнародну допомогу. Через це деякі українські організації вже залишилися без фінансування. Чим закриття цих програм загрожує Україні – Укрінформу розповів керівник політико-правових програм «Українського центру суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.
Олег Гетман: «Угода Трампа щодо рідкоземельних металів може розкрити економічний потенціал України»
Президент Америки Дональд Трамп запропонував Україні угоду: доступ США до її рідкоземельних ресурсів в обмін на подальшу військову допомогу. Подібну пропозицію адміністрації Білого Дому озвучував і Президент України Володимир Зеленський. Що передбачає видобуток рідкоземельних металів, які запаси має Україна та чому ця угода приваблива для обох сторін – розповів координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Є Розмова: Наталія Гусак – про реформу медицини, «Доступні ліки», дефіцит лікарів і медпакети для військових
Українська медична система проходить через період масштабних трансформацій. Національна служба здоров'я України відіграє ключову роль у впровадженні медичної реформи та реалізації програми медичних гарантій. В умовах війни перед українською медициною постали нові виклики, які потребують швидкого та ефективного реагування. Про зміни, які очікують на пацієнтів та медичних працівників, у програмі «Є Розмова» розповість голова НСЗУ Наталія Гусак.
Новини:
Війна
На території України наразі розташовані п’ять таборів для утримання полонених
До МКС передали докази причетності п’ятьох росіян до викрадення українських дітей
Росія використовує наших дітей як засіб війни - голова мережі ПАРЄ щодо становища українських дітей
Командування НАТО вже частково перебрало на себе координацію військової допомоги Україні - Стефанішина
Політика
Франція зможе надіслати миротворчі війська до України, потрібно лише розуміти їхній мандат - експерт
Голова ЄСПЛ: Ми не можемо взяти на себе роль Міжнародного військового трибуналу
Колишній полонений Буткевич: Керівництво Ради Європи та ПАРЄ нас почуло
Більшість союзників по НАТО вважають процес вступу України до Альянсу незворотним - Стефанішина
Суперечки навколо допомоги Україні шкодять усім - депутат Бундестагу
Постпред Китаю при ООН анонсував засідання Радбезу 24 лютого у звʼязку з річницею війни
Співголова Українського кокусу в Конгресі: Трамп має показати світові, що стоїть на боці свободи
Конгрес працюватиме з командою Трампа над продовженням допомоги Україні - конгресмен-республіканець
Україна має отримати все для виживання й порятунку демократії у світі - конгресмен США
Економіка
В «Укрзалізниці» запевняють, що індексація тарифів на вантажні перевезення критично не вплине на аграріїв
У МВФ розповіли, над чим зосередить увагу наступна місія Фонду в Україні
Тимчасово окуповані території
Залякування заради контролю: Чубаров прокоментував затримання окупантами кримських татар
Регіони
У поліції Києва прокоментували стрілянину біля станції метро «Звіринецька»
Суспільство
Науковці пояснили, як аномальне тепло впливає на озимі культури
Торік у Польщі відкрили кримінальні справи щодо 280 українців за «сприяння у нелегальній міграції»
Завдяки проєкту «ДІМ» компенсацію за зруйноване житло зможуть отримати близько 5700 українців - Мезенцева
Нардеп Бондар не вніс заставу у ₴100 мільйонів
Суд у справі про ДТП за участю ексдепутатки Київради Ар’євої перенесли на 24 лютого
Законом уже передбачене суворе покарання за злочини проти військових і працівників ТЦК - депутатка
Отримати нове житло цьогоріч зможуть 10 000 родин переселенців завдяки додатковому фінансуванню - депутат
ВЛК для обмежено придатних: законопроєкт про продовження терміну передали на розгляд комітету ВР
Штрафів не буде для тих, хто не пройшов ВЛК до 5 лютого: у Раді кажуть, що є політичний консенсус
До зустрічі наступної п’ятниці!