Ексклюзивні матеріали Укрінформу
Пропонуємо до вашої уваги розсилку, де зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети.
Фото тижня:
Центральними вулицями і площами столиці пройшла Різдвяна хода з колядницькими зірками. Ця традиція заснована 2013 року під час Революції гідності. Її мета - нагадати містянам про давні українські традиції й об’єднатися у спільній радості та силі свята
Інтерв’ю
Забезпечувати військових має держава, а не лише міста чи волонтери
У новому випуску проєкту «Командири нашої перемоги» розмова з офіцером ЗСУ Вадимом Васильчуком зайшла про проблему СЗЧ, мобілізацію, участь держави та волонтерів у забезпеченні військових технікою й екіпіруванням, та чи можливо провести вибори під час активної фази війни.
Сергій «Флеш» Бескрестнов, голова «Центру радіотехнологій»
Нещодавно Збройні сили України провели на фронті першу абсолютно роботизовану операцію. Десятки дронів – наземних і повітряних, розвідників і камікадзе – виконали спільне завдання: підірвали укриття та перешкоди, викликали на себе вогонь, розвідали обстановку і самі вразили противника, розповідав у ефірі телеканалу «Еспресо» представник служби зв'язків із громадськістю 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» Володимир Дегтярьов. «Роботу десятків комплексів забезпечували сотня або навіть більше людей на другій лінії. Це оператори, екіпажі, групи прикриття, логістичні групи», – зазначив Дегтярьов. Так силами роботів вдалося створити умови для просування людей.
За 10 місяців 2024 року Агенція оборонних закупівель уклала 16 контрактів на закупівлю наземних безекіпажних апаратів різного призначення на суму майже 300 мільйонів гривень, повідомляло МО. І міністерство продовжує введення в експлуатацію все нових наземних роботизованих комплексів (НРК). Наприклад, у листопаді кодифікацію пройшли ще 4 комплекси («Танчик», «Тарган 2К», «Тарган 200» і «Буревій»).
Чому роботи могли б принести ще більше користі на війні і що гальмує розвиток їх застосування розповів військовий фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова «Центру радіотехнологій» Сергій Бескрестнов, позивний Флеш. Читати
Алле Дорхаут, Посол Нідерландів в Україні
Алле Дорхаут очолює Посольство Королівства Нідерландів в Україні з літа цього року. Історик за освітою, який вивчав історію Східної Європи, він свого часу також керував розвідкою у Службі загальної розвідки та безпеки Міністерства внутрішніх справ, тож його академічний та службовий досвід дає досвідченому дипломату розуміння динамічних процесів геополітичних змін, що принесла в Європу розв’язана Росією війна проти України.
Посол завітав до Укрінформу наприкінці минулого тижня, розповівши в інтерв’ю про його бачення ролі Нідерландів у всебічній підтримці України та зупинившись на особливостях непростого шляху до членства в ЄС, об’єктивних недоліках міжнародного санкційного режиму проти РФ і нюансах замороження російських активів, важливості міжнародного права та досягнення цілей притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності. Дипломат також поділився своєю думкою про найкращу гарантію безпеки для України та про зміну суспільного дискурсу в Європі щодо нагальних загроз безпеці континенту з боку Російської Федерації.
Жолнович: Реформа МСЕК та соцполітика щодо ветеранів, які зміни для ВПО та чи буде пенсійна реформа
Міністр соціальної політики Оксана Жолнович в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу. У новому проєкті Укрінформу "Є Розмова" поговорили про :
головні пріоритети соціальної сфери;
центри життєстійкості;
рішення про ліквідацію МСЕК;
що зміниться в 2025 році для людей з інвалідністю;
чи буде спрощена процедура для військовослужбовців;
зміни в 2025 для ВПО;
програму "муніципальна няня";
соціальне житло, модульні будинки;
оренду житла для ВПО;
що передбачено для людей, які повністю втратили житло;
реабілітаційні центри: приватні і державні;
чи будуть підвищені виплати за народження дитини?;
програму "Є оздоровлення";
чи спростила держава систему усиновлення;
чи буде пенсійна реформа в 2025 році?;
досягнення Мінсоцполітики
Запит на створення повноцінної системи військової юстиції критичний ще «на вчора»
Нині маємо суди, прокуратуру, ДБР, Національну поліцію, що діють по територіальному принципу української держави. В той же час як військова сфера, що була, так і продовжує функціонувати за екстериторіальним принципом. Це розпорошення руйнівним чином впливає на систему розслідування, оперативно-розшукову діяльність, роботу судів і багато іншого.
Микола Голомша, перший заступник генпрокурора України в 2014 році.
За час «великої війни» ми забезпечили житлом понад тисячу українських родин
Голова правління Держмолодьжитла Микола Марчук в інтерв'ю Укрінформу:
🔷Загалом сьогодні Фонд адмініструє 8 державних та 56 місцевих житлових програм.
🔷Статутний капітал Держмолодьжитла, що спрямовується на цільове житлове кредитування молоді, становить 656 млн 208 тис. грн.
🔷Проєкт «Житло для ВПО» фінансується урядом Німеччини у сумі 830 млн грн.
🔷За час широкомасштабного вторгнення ми в цілому забезпечили житлом 1164 українських родини.
🔷На отримання кредиту за міжнародною програмою наразі зареєструвалися близько 35 тисяч сімей.
🔷На 2025 рік у держбюджеті передбачено збільшення статутного капіталу Держмолодьжитла на 24 млн грн.
З початку повномасштабного вторгнення послугами столичної служби зайнятості скористалися майже 86 тисяч громадян
Скільки вакансій є в столиці? Чи звертаються у службу зайнятості ветерани? З якими викликами стикаються роботодавці і люди яких спеціальностей затребувані нині найдільше. Із цими та іншими запитаннями «Укрінформ» звернувся до директора Київського міського центру зайнятості Дмитра Новицького.
Публікації
Політико-дипломатичні підсумки: здобутки України у 2024 році та виклики у 2025-му
На думку експертів, перша половина 2025 року, ймовірно, буде зосереджена навколо спроб розпочати переговорний процес, який ініціюватимуть, зокрема, Сполучені Штати. Цей виклик матиме багатошарову природу. Для України переговори — це не лише про можливі домовленості з Росією, але й складна дипломатична гра із союзниками, які можуть переслідувати власні інтереси.
Майбутнє української дипломатії: від воєнної до «трансакційної»?
Укрінформ поспілкувався про виклики другої каденції президента Трампа з досвідченими дипломатами, яким свого часу довелось працювати у складних геополітичних ситуаціях, і не почув від них ніякої «всепропальщини». Пропонуємо читачам самим оцінити їхні аргументи та прогнози.
Людський ресурс 2024: тенденції та виклики на ринку праці
Українці тримаються і є обґрунтовані надії, що триматимуться й надалі. Але важлива наша стійкість, увага один до одного, розуміння, що ми маємо тримати баланс і триматись. А головне – максимально підтримувати один одного. Читати
Укрзалізниця у 2024-му: нові сервіси, тарифи, маршрути та боротьба з квитковою мафією
Чим жила Укрзалізниця у 2024 році та що запропонує клієнтам у наступному?
Укрзалізниця до різдвяно-новорічних свят призначила додаткові рейси за популярними напрямками, відкрила нові міжнародні маршрути, запровадила нові сервіси та поліпшення в обслуговуванні.
Це при тому, що для самого залізничного холдингу рік завершується, схоже, не дуже вдало. Фінансові показники погіршилися, у розпалі скандал із викриттям квиткової мафії, в бізнес-середовищі обурені намірами підвищити тарифи на вантажні перевезення. Але про все по-порядку…
Традиції, які змінила війна
Більше двадцяти років тому фольклорний колектив "Божичі" у своїй виставі показав життя українських селян у часи Другої світової війни. Кульмінацією став аркан: сповнений енергії та водночас трагічний танок. Трагічний – тому що виконували його не парубки, як годилося б, а жінки, у яких чоловіки й наречені пішли на фронт або вже загинули...
Тоді цей аркан сприймався як потужний символ. Зараз спогад про нього ріже душу, тому що вже на наших очах предковічні традиції змінюються через нову жорстоку війну. Багато чоловіків пішли захищати країну від ворога, у глибокому тилу нові реалії впливають на старі звичаї...
Та попри все українці колядують, маланкують і стараються максимально зберегти різдвяні та новорічні традиції.
Голубці з картоплею від лемків із Донеччини
У Хлібодарівській сільській громаді Волноваського району Донеччини є село Сонячне, що до 2016 року мало назву Краснівка. Його заснували державні селяни, козаки й військові обивателі з Чернігівщини та Харківщини. У 1844 році до Сонячного прибули перші переселенці із Заходу України, а в 1951 році тут знайшли притулок лемки, – їх примусово виселили з територій Лемківщини, що відходили до Польщі.
Лемки, важко приживаючись на новому місці, берегли свої надбання, до яких належить, зокрема, приготування голубців. У 2023 році традицію приготування і споживання пісних голубців із картоплею внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Село Сонячне та загалом Волноваський район наразі окуповані Росією. Та нащадки лемків, які знову вимушено залишили домівки, передають свої звичаї від покоління до покоління. Читати
Ракетний удар РФ по Україні на Різдво: інформаційна складова
У ніч на 25 грудня і вранці Україна зазнала масованої комбінованої атаки на критичну інфраструктуру з боку РФ.
Росіяни застосували балістичні і крилаті ракети, ударні безпілотники та зенітно-ракетні комплекси.Повітряні сили ЗСУ зафіксували в українському небі 184 ворожі повітряні цілі, 113 з них було знищено.
Інформаційний супровід цього обстрілу включає переважно повідомлення про його наслідки, а також повідомлення з демонстрацією намірів загарбників. Ворог не приховує, що його завдання ‒ залишити цивільних українців взимку без світла, опалення і водопостачання.
Інструментами моніторингу в російському медіапросторі лише за першу половину доби 25 грудня виявлено майже 1,94 тис. повідомлень такого змісту.
Традиційні для операцій інформаційного прикриття фейки про враження «військових об’єктів», «баз НАТО», а також заяви про «помсту» за удари українських безпілотників ‒ не визначають загальну тональність (виявлено 340 таких повідомлень, або 17,5% від загального масиву).
Аналіз інформаційного супроводу атаки свідчить, що її завданнями є:
удар по українській енергетиці та економіці;
деморалізація громадян України (для посилення ефекту датою обстрілу обрано Різдво);
створення умов для гуманітарної кризи, особливо у містах, через відсутність світла, опалення та водопостачання взимку, тобто створення нестерпних умов життя для цивільних громадян.
Згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, створення нестерпних умов життя, спрямоване на повне або часткове знищення групи, є складником злочину геноциду. Отже, тональність повідомлень російських інформаційних ресурсів свідчить про геноцидальний характер війни, яку РФ веде проти України.
Укрінформ ТБ
За підсумками зустрічі з лідерами кількох країн Європейського Союзу, яка відбулася в Брюсселі 18 грудня, Президент України Володимир Зеленський розповів журналістам про хід переговорів та про зусилля країн-партнерів у зміцненні позиції України у боротьбі проти російської агресії, у посиленні протиповітряних спроможностей України та у захисті її критичної інфраструктури, а також про заходи із посилення Збройних сил України, які залишаються головним гарантом її безпеки. Таке посилення позицій України на полі бою, а також економічна та фінансова стабільність країни, за словами Президента, відкривають для України дипломатичний шлях до справедливого завершення агресивної російської війни.
Різдвяний ворожий обстріл обʼєктів енергетики: навіщо це росії?
Нова політика Трампа щодо російсько-української війни: чого очікувати?
Новини:
Війна
Українським військовим передали з Франції мобільний медпункт
Експрезидент Австрії Фішер - про вторгнення РФ в Україну: Путін нас усіх обманув
Україні треба американські THAAD для протидії «Орєшніку» - австрійський полковник
Австрія засудила ракетний удар по Києву та путінські погрози «Орєшніком»
Україні треба американські THAAD для протидії «Орєшніку» - австрійський полковник
Політика
Невичерпним у Путіна залишається тільки пропагандистський потенціал - німецький парламентарій
Росія провалила спробу маніпуляцій зі статистикою ООН, пов’язану з Кримом - Кислиця
ЄС готовий до припинення транзиту російського газу Україною з 1 січня - речник Єврокомісії
Світ
Відкриття «Нижанковичі - Мальховичі» розвантажить сусідні пункти пропуску - посол України
Експерт пояснив, навіщо Лукашенко їздив в Оман і ОАЕ
Перед «виборами» в Білорусі будуть посилюватися репресії - експерт
Економіка
Почесний консул України в Нідерландах: Росія заробляє на рибі €7 мільярдів, потрібні санкції
Регіони
На Закарпатті розкритикували вшанування в облраді пам'яті комуністичного діяча Ільницького
У бюджеті Буковини на 2025 рік понад 100 мільйонів передбачили на ЗСУ
У Миколаєві виготовили новорічні кульки з моделями визначних історичних споруд
Супсільство
У Варшаві презентували українсько-польсько-американський довідник з кібербезпеки та стійкості
Культура
Київський рейтинг Укрінформу «Театральний інфобум» назвав кращих акторів року
«Театральний інфобум» назвав кращих акторок Києва 2024 року
«Театральний інфобум» назвав найкращих режисерів Києва цього року
У Києві відбулася прем’єра вистави «Поромник» за п’єсою британського драматурга Баттерворта
У Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 21 та 22 грудня показали виставу “Поромник” за п’єсою The Ferryman британського драматурга Джеза Баттерворта.
П’єса британського драматурга Джеза Баттерворта підкорила провідні майданчики світу, вона мала шалений успіх на Бродвеї та у лондонському Вест-Енді. Твір здобув найпрестижніші театральні премії, зокрема, імені Лоуренса Олів’є та Тоні за найкращу п’єсу та мав найвищі продажі за 60-річну історію британського Королівського театру.
Ця вистава - про трагічні наслідки глобальних політичних конфліктів для звичайних людей; історичні потрясіння, що зрештою руйнують сім’ї; заборонене кохання і моторошні таємниці минулого, що неодмінно згублять майбутнє.
Події у творі розгортаються на тлі довготривалої запеклої боротьби Ірландії за незалежність.
Постановку вистави здійснив режисер Кирило Кашліков, а переклад з англійської - Денис Дорошевський.
Головні ролі грають провідні актори української сцени Станіслав Боклан та Олександр Кобзар.
У Львівській філармонії виконали «Месію» Генделя у пам’ять про Василя Сліпака
Фільм про бійців Міжнародного легіону ГУР вийде у прокат у січні
Потрібно створити інструменти для боротьби з хайпом у медіа - експертка
У Києві презентували книгу «Ой, у лузі червона калина» Лесі Башняк
До зустрічі наступної п’ятниці!